Що найважливіше у житті?
Хотілося б побачити і почути того, хто, не задумуючись, відповість на це запитання з абсолютною точністю, вичерпністю. Кожен назве свої “кити”, на яких тримається людське життя. Але жоден не омине у спогадах тієї визначальної сходинки, першої і надзвичайно важливої, що називається “школа”.
Кожен до останніх років свого життя пам’ятає перших наставників - учителів, які навчали, спрямовували і визначали подальший життєвий шлях учнів. З роками людина дедалі частіше згадує дитинство, друзів, з якими навчалася, а передусім тих, хто їх навчав.
У цьому невеликому рукописі ми відкриваємо сторінки історії Великобудського НВК, бо воістину пророчі слова “Хто, не знає свого минулого, немає майбутнього ”.
Перший спогад про нашу школу, як навчальний заклад, датується 1944 р. на чолі з директором Шмелевичем Михайлом Абрамовичем. Це була початкова школа. Першим вчителем працював Томюк Георгій Еммануїлович.
В 1947 році вона реорганізована у семирічну, тут працювали 12 вчителів і вчилися 180 учнів. Наступним етапом реорганізації школи було відкриття восьмирічної, на чолі — директор Прикопчук Марія Іванівна. На той час в школі працювали 20 вчителів.
У березні 1968 року була здана в експлуатацію нова двоповерхова будівля і у цьому ж році був перший випуск середньої школи.
У 1980-1984 рр. директором працює Калмуцька Ольга Іванівна. За цей період збудували тир, придбали обладнання для кабінетів. Протягом 1984 - 2000 рр. посаду директора Великобудської ЗОШ займає Калмуцький Михайло Іванович. З 2000 року педколектив очолює Думітраш Іван Іванович.
Новітня історія розвитку освіти у Великобудській ЗОШ І-ІІІ ступенів розпочалась з будівництва нового приміщення школи та надання їй статусу навчально-виховного комплексу. У 2010 році школу акредитували як навчально-виховний комплекс.
У вересні 2017 року Великобудському навчально-виховному комплексу надається статус опорного закладу.
